1. ПРО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ. (Доповідач Синкальська Т.Й.)

Одним із важливих методів навчання дітей математики - це метод проєктів. Про використання цього методу у вивченні математики поділилась вчитель вищої категорії, старший вчитель Синкальська Т.Й. Вона зазначила, що основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець Є. Полат називає вислів : „ Усе , що я пізнаю , я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу застосувати ці знання.”
Метод проектів – це освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою , формування в них специфічних умінь та навичок завдяки системній організації проблемно – орієнтованого навчального пошуку.
Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз результатів.

Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань —обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — коригування — висновки.

Необхідною складовою методики здійснення проектної діяльності є складання загальної моделі, що розглядається як умовний образ, схема кінцевого результату проекту.

Як приклад, можна навести модель підготовки учнів до проектної діяльності та безпосередню її реалізацію в контексті структурних етапів, базових форм та управління

Залучення учнів до проектної діяльності спрямоване в першу чергу на:

·                досягнення конкретних цілей (розвиток аналітичного, критичного, творчого й проектного мислення, стимулювання мотивації на оволодіння знаннями, включення учнів у режим самостійної роботи, опрацювання різних джерел інформації з метою оволодіння новими знаннями, формування вмінь використовувати знання для вирішення нових пізнавально-практичних завдань або життєвих ситуацій тощо);

·                розвиток життєвих компетенцій (спільне прийняття рішень, толерантне регулювання конфліктних ситуацій тощо);

·                формування дослідницьких умінь (виявлення та формулювання проблеми, висунення гіпотези, збір необхідної інформації, здійснення різних видів дослідницької роботи, аналіз та узагальнення отриманих результатів тощо).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Проектне навчання можна вважати проблемним і розвивальним, оскільки воно формує мотивацію до творення і перетворення самого себе.

       На мою думку, переваги методу проектів у тому, що це метод поєднання:

-          теорії з практикою, в основі якого лежать творчі пошуки учнів;

-          навчання і виховання з життям дитини та навколишнім середовищем.

У проектній діяльності докорінно змінюються відносини «учитель – учень». Знаючи добре свій предмет, учитель повинен:

-          бути компетентним і в інших галузях науки; бачити точки їх зіткнення;

-          добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання;

-          розуміти своїх учнів;

-          враховувати їхні можливості й інтереси;

-          бути комунікабельним, толерантним, творчим;

-          досконало володіти педагогічною психологією, мистецтвом, акторською майстерністю.

Учитель виконує функції консультанта:

-          допомагає учням у пошуку джерел інформації;

-          сам є джерелом інформації;

-          координує процес роботи над проектом;

-          підтримує, заохочує учнів;

-          підтримує неперервний рух учнів у роботі над проектом;

-          допомагає учневі в усьому, не виконуючи роботи замість нього.

Відносини «учитель – учень» у проектній діяльності особливі:

-          Учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому

-          Учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерела знань

-          Учень експериментує – учитель розкриває можливі форми і методи експерименту, допомагає організувати пізнавально-трудову діяльність

-          Учень обирає – учитель сприяє прогнозуванню результату вибору

-          Учень активний – учитель створює умови для розвитку активності

-          Учень – суб’єкт навчання, учитель – партнер

-          Учень відповідає за результати своєї діяльності – учитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи вдосконалення діяльності.[1]

Активна позиція учня і реалізація принципу «вчитися, діючи» є важливою характеристикою проектної роботи.

Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи. Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний погляд на інформацію, визначати мету й задачі, шукати шляхи їхнього рішення.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці. Щоб учні навчились розв’язувати задачі, треба дати їм можливість самостійно працювати. Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомлюються з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, в міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

 

Наведу приклад із власного досвіду. Вивчаючи тему квадратні рівняння, розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь, я запропонувала учням використати метод проектів, при вивченні цієї теми, щоб показати учням, як математика пов’язана з іншими науками, і який зв’язок має математика з навколишнім світом, ділиться свої досвідом Тетяна Йосипівна. Поділивши  учнів на групи і запропонувала кожній групі завдання і повідомила який повинен бути кінцевий результат.

Проект «Парад задач», реалізований з групою учнів, при вивченні, як вже було сказано,  теми «Розв’язування задач за допомогою квадратних рівнянь».

Цей проект має наступні ознаки:

·                Прикладний (практико-орієнтований);

·                Груповий;

·                Середньостроковий;

·                Міждисциплінарний;

·                З відкритою явною координацією керівника.

 

У ході проектної діяльності разом з учнями були визначені мета та задачі проекту:

·                практичне застосування розв’язування задач з хімії, з фізики, з геометрії виконання математичних розрахунків, застосовуючи теорему Вієта.

·                розвиток пізнавальної діяльності;; розвиток навичок логічного та абстрактного мислення; розвиток умінь шукати та обробляти інформацію.

·                підвищення інтересу до дисциплін «Геометрія, Фізика, Хімія», засноване на практичному застосуванні методів її у повсякденному житті;

·                виховання комунікативних навичок співпраці з дорослими та ровесниками;

·                уміння презентувати свою діяльність.

Робота над проектом здійснювалась як на уроці, так і в позаурочний час. Занурення в проект, постановка цілей і завдань розроблялися на вступному уроці з теми, а захист проекту проходив на одному із завершальних уроків - «Систематизація і узагальнення знань з теми: «Застосування квадратних рівнянь при розв’язуванні задач ».

Важливою передумовою організації проектної діяльності є вибір теми. У нашому випадку тема проекту виникла у процесі обговорення актуальної проблеми: на скільки важливі знання з математики, як математика повязана з навколишнім світом і з іншими науками.

 На наступному етапі учні розбилися на три групи по 3 чоловік. Кожна група вибрала свій напрямок роботи:

1 група -  Дослідницький (шукала історичний матеріал про квадратні рівняння) і мала створити публікацію..

2 група –Виясняла в яких галузях науки можна використати квадратні рівняння. (має створити презентацію).

3 група – Підібрати цікаві задачі з різних галузей наук (фізика, хімія, геометрія).(мають створити веб-сторінку)

Роль викладача полягала в організації діяльності учнів, проведенні консультацій, допомозі в пошуку, аналізі та відбору інформації.

Учні приступили до технологічного етапу - безпосередній реалізації дій. То ж кожна група отримала своє завдання. В кінцевому результаті було створено картку самоконтролю.

Під час вивчення математики, я організовую роботу учнів над проектом. Клас ділиться на групи, бо ідея проекту в них спільна. .Кожна група опрацьовує навчальний матеріал, готує опорні задачі, задачі практичного спрямування, цікаві задачі, моделює та робить плакати чи слайди, вивчає історичний матеріал, досліджений матеріал презентує перед класом. На мою думку, варто частину такої роботи виконувати, власне, на уроці, так як колективна творча діяльність учнів на уроці математики – ось головна ідея проекту. Такий підхід до роботи дає можливість об’єктивно оцінити учнів.